СЕСТРІ PARA MI HERMANA
Минаючи убогі села Pasando por humildes pueblosПонаддніпрянські невеселі, Cercanos al Dniéper y entristecidos,
Я думав: Де ж я прихилюсь? Pensaba: ¿Dónde sucumbiré?
І де подінуся на світі? ¿Y qué me deparará el mundo?
І сниться сон мені: дивлюсь, Y sueño una utopía: observo,
В садочку, квітами повита, En el jardín, envuelta de flores,
На пригорі собі стоїть, De pie en una colina,
Неначе дівчина, хатина, Como de una joven se tratara, una casa,
Дніпро геть-геть собі розкинувсь! El Dniéper se extiende por completo!
Сіяє батько та горить! Brilla el Padre* y se abrasa!
Дивлюсь, у темному садочку, Contemplo, en un jardín oscuro,
Під вишнею у холодочку, Debajo del cerezo y en la sombra,
Моя єдиная сестра! A mi única hermana!
Многострадалиця святая! Santa sufridora!
Неначе в раї, спочиває Como si en el paraíso se hallara, descansa
Та з-за широкого Дніпра Y detrás del ancho Dniéper,
Мене, небога, виглядає. A mí, desdichado, me observa.
І їй здається — виринає Y le parece que emerge
З-за хвилі човен, доплива… De las olas un barco, flotando...
І в хвилі човен порина. Y con las olas chocando.
«Мій братику! моя ти доле!» «¡Mi hermanito! ¡Mi destino!»
І ми прокинулися. Ти… Y nos despertamos. ¡Tu…
На панщині, а я в неволі!.. Como sierva, y yo en cautiverio!..
Отак нам довелося йти Así es como nos ha tocado ir
Ще змалечку колючу ниву! ¡Desde la infancia, por espinoso campo!
Молися, сестро! будем живі, Reza, hermana! Saldremos vivos,
То бог поможе перейти. Será Dios quien nos ayude a cruzarlo.
(*) Con Padre se refiera al propio rio Dniéper.
